Панночка

 

 

 

Грибкові захворювання нігтів

Опубліковано 28жовтня 2008 року

 

Грибкові захворювання — одна з найскладніших та найпоширеніших проблем у світі. За даними Всесвітньої організації здоров’я, через грибкові захворювання страждає кожен п’ятий. Найчастіше спостерігають мікоз (грибкове ураження шкіри ніг і рук) та оніхомікоз (ураження нігтів). Ці захворювання — як два рідні брати. Спочатку з’являється мікоз, і якщо його вчасно не позбутися, то слідом за ним з’явиться оніхомікоз. Часто люди роками безрезультатно борються з оніхомікозом — ці гриби надзвичайно живучі.
Причини виникнення грибків
Серед грибкових уражень розрізняють мікози шкіри, мікози волосяної частини голови, мікози гладкої шкіри, мікози великих складок та мікози нігтів. Усі ці захворювання викликаються тими чи іншими типами грибків. Є, наприклад, грибки, які спричиняють мікроспорію та трихофітію. Вони передаються переважно від хворих тварин до людей. Інші уражають гладку шкіру. Це так званий трихофітон рубрум. Але найскладніше грибкове захворювання — оніхомікози. Вони глибоко уражають нігтьові пластини і дуже важко піддаються лікуванню.

Якщо Ви помітили в себе на підошвах лущення шкіри, невеличкі тріщинки, пухирці, почервоніння, свербіння між пальцями — це означає, що гриби вже поселилися на вашій шкірі і незабаром за першої-ліпшої нагоди освояться і на нігтях. Ніготь, уражений оніхомікозом, має дві основні ознаки: змінює колір і структуру. Він стає жовтуватого, білуватого або коричневого кольору, значно товщий за звичайний здоровий ніготь і кришиться під час зрізання.
Зазвичай оніхомікоз уражує спочатку нігті на ногах. Проте якщо його вчасно не лікувати і не дотримувати правил особистої гігієни, він переходить на руки.
Часто люди звертаються до дерматолога, вважаючи, що їхні нігті уражені грибком. Але захворювань нігтів дуже багато, і лише лабораторний аналіз дає підтвердження того, що це грибкове захворювання, яке треба лікувати. У третини пацієнтів, які вважають, що в них грибок, виявляється зовсім інше захворювання: дистрофічні зміни нігтів, псоріаз, мікробна екзема тощо.
Оніхомікоз
У більшості випадків оніхомікоз — це наслідок розвитку мікозу. Оскільки шкіра значно тонша за ніготь, гриби освоюються на ній швидше і краще. А якщо грибок на шкірі зачепити ножицями під час зрізання нігтів або весь час травмувати тісним взуттям, він переходить на нігтьові пластинки.
Часто оніхомікоз з’являється після того, як людина тривалий час ходила в мокрому чи вологому взутті або носила чуже.
Лише в деяких випадках оніхомікоз виникає як самостійне захворювання. Унаслідок травми нігтя, ранки навколо нігтя чи під ним порушується його живлення, що є передумовою розвитку грибкового захворювання.
Часто оніхомікоз уражує артистів, бо їм доводиться взувати не своє взуття, спортсменів, зокрема футболістів, та інших людей, які м’ячем постійно травмують пальці ніг. Розвитку грибів сприяють тепло і волога. Тому їх дуже легко підхопити в бані, сауні, басейні, в перукарні та інших місцях загального користування. Також розвитку мікозу та оніхомікозу сприяють загальні захворювання організму: цукровий діабет, трофічні ураження нижніх кінцівок, варикозне розширення вен тощо.

Як встановити діагноз?
Лікар може встановити діагноз оніхомікозу, лише глянувши на нігті, але це потребує підтвердження за допомогою лабораторного обстеження — мікроскопії. Для цього у хворого відрізають шматочок нігтя і відправляють до лабораторії на дослідження. Щоб визначити вид гриба, треба зробити бактеріологічну пробу, але це не завжди має значення для лікування. Адже сучасні препарати мають широкий спектр дії і можуть знищувати не один вид гриба, а відразу кілька.

Оніхомікоз —хвороба виліковна
Суть лікування полягає у видаленні ураженої нігтьової пластинки, щоб дати можливість рости здоровому нігтю. Це можна зробити хірургічним методом, проте цей процес дуже болісний, тому вдаються до нього лише зрідка. До того ж, він ефективний лише за умови якщо уражені один чи два нігті. Якщо ж уражені майже всі нігті, наберіться терпіння. Оніхомікоз — захворювання виліковне. Але щоб позбутися його остаточно, потрібен час і чітке виконання всіх призначень лікаря. Навіть найзадавненіший оніхомікоз можна вилікувати протягом 3 місяців.
Безболісно видалити ніготь можна за допомогою мазі «Мікроспор». Мазь розм’якшує нігтьову пластинку, і хворий зрізає її на кілька міліметрів. Наступного дня — ще на кілька міліметрів, доки не зникне весь хворий ніготь. Тоді лікування можна продовжити, змащуючи ложе нігтя йодистими розчинами (препаратами йоду) або будь-якими мазями: мікоспор, міфунгал, нізорал, ламізин.
Інколи хворі скаржаться, що по кілька років лікуються мазями, але так і не позбулися оніхомікозу. Це тому, що лікування має бути системним. Якщо повністю уражені одразу кілька нігтів, то, крім мазі, лікар має призначити ще й таблетки. Гриби також є алергенами для організму людини, тому особливо уважно треба ставитися до оніхомікозу хворим на бронхіальну астму, захворювання легень, дихальних шляхів тощо. Грибкові захворювання можуть спричиняти напади астми, загострення хвороб. Практика свідчить, що після лікування оніхомікозу такі напади майже припинялися і самопочуття хворих значно поліпшувалося.
Також особливого підходу в лікуванні оніхомікозу потребують хворі на цукровий діабет, їм ні в якому разі не можна травмувати нігті.
Якщо хвороба задавнена, оніхомікоз може перетворитися на грибкову екзему, лікування якої значно складніше.
Як запобігти оніхомікозу?
Взуття має бути зручним, не стискати ноги, особливо пальці.
Жінкам, схильним до варикозного розширення вен, треба займатися профілактикою цього захворювання або ефективно його лікувати.
Якщо на вулиці волога погода, обов’язково звечора висушіть взуття, не взувайте вологе чи мокре взуття.
Після ванни чи душу ретельно витирайте ступні ніг.
У басейни та інші місця громадського користування ходіть у власному взутті.
Запобігайте травмам нігтів на руках та ногах.
Під час манікюру та педикюру обов’язково дотримуйтеся правил гігієни (дезінфекції інструментів).
Якщо у вас цукровий діабет, вчасно лікуйтеся і не допускайте загострення хвороби.

                                 Що вказує на хворобу?
Оніхомікоз — грибкова інфекція нігтів. Найчастіше спричиняється грибом-дерматофітом, інколи разом з основним збудником виявляють і вторинну флору — дріжджоподібні та плісняві гриби. При оніхомікозі, як правило, змінюється колір нігтів — вони можуть ставати білими, брудно-сірими, жовтими, а інколи навіть чорними. Інші симптоми — потовщення нігтів, викривлення, «покусані» краї нігтів або розрихлення на них. Досить часто нігті набувають дзьобоподібної форми.
Як давно відома ця недуга?
На початку минулого століття вчені відкрили гробниці єгипетських фараонів, а згодом всі вони захворіли на грибкову пневмонію і загинули. Їхнім вбивцею став грибок, що пережив у гробницях тисячі років. Звісно, то були інші часи, коли не було ще антибіотиків та й загалом медицина мало знала про грибкові хвороби. Але це свідчить про те, що гриби завжди співіснували поруч з людьми. Сьогодні ж науці відомо близько 100 видів грибів, що можуть впливати патогенно на людину. Але при нормальному здоровому імунітеті хвороба може не розвиватися, навіть якщо спори грибів потрапляють на шкіру людини. На жаль, після чорнобильської катастрофи поняття «здоровий імунітет» для більшості мешканців України є дуже умовним. Як наслідок, протягом останніх десяти років захворюваність на мікози, у тому числі й на оніхомікози, значно зросла. І якщо раніше хворіли тільки дорослі, то сьогодні є випадки, коли хвороба уражає і 10 – 12-річних дітей. А загалом кожна п’ята людина в Україні страждає на грибкові захворювання нігтів та шкіри.
Як можна заразитися?
Оніхомікоз — інфекційна хвороба, що передається від людини до людини. Пластинки з патогенними грибами, що відпадають у хворих на мікози та оніхомікози, потрапляють на підлогу чи інші речі. Вони можуть довго зберігатися, особливо в умовах підвищеної вологості, найліпше — на нефарбованих дерев’яних предметах. Якщо в родині хтось інфікований, то інші члени родини можуть заразитися через килимки у ванній, мочалки, манікюрні та педикюрні набори, рушники, взуття. Дуже часто люди підхоплюють інфекцію у басейнах, саунах, лазнях, спортзалах. Як правило, ураження нігтьових пластинок є вторинним, спочатку гриби уражають міжпальцьові складки чи підошву, а потім і нігті. Але можливий і розвиток ізольованого оніхомікозу, коли збудник потрапляє безпосередньо під нігтьову пластинку.
Чи є групи ризику?
Так, є. Виникненню оніхомікозу сприяє травмування нігтів, особливо, якщо це відбувається часто (як у спортсменів), порушення кровопостачання ніг, ендокринні захворювання, особливо цукровий діабет. Також сприятливий фон для грибкової інфекції створює тривале вживання антибіотиків, гормональних препаратів, зниження імунних сил організму, переломи кісток стопи, носіння тісного та герметичного взуття.
Чи обов’язково хворобу треба лікувати?
Поширена думка про те, що оніхомікоз є власне косметичним дефектом, з яким можна спокійно прожити. Насправді, це не так. Якщо хворобу не лікувати, вона буде поступово поширюватися з одного нігтя на інший. Крім того, уражені нігті перетворюються на резервуар, що активно постачає не тільки гриби в шкіру, але і їхні токсини всередину організму. А це може призвести до виникнення тяжких алергійних захворювань чи ускладнити наявні хронічні недуги.
Які є методи лікування?
Ще кілька років тому оніхомікоз лікували хімічним (із застосуванням спеціальних пластирів) або хірургічним методами. Це було дуже довго, незручно й болісно для пацієнта. Але найголовніший недолік — такий підхід не гарантував стовідсоткового одужання. Сьогодні існують препарати — і частина з них є на фармринку України, — які дають змогу безболісно позбутися цієї проблеми. Це так зване системне лікування оніхомікозу, за якого протягом 1,5 – 3 місяців треба вживати відповідні таблетки. Які саме — найкраще порадить лікар. Бо залежно від того, яким саме грибом інфікований пацієнт, призначають те чи іеше лікування. А попередньо для цього проводяться відповідні лабораторні дослідження. Отож, якщо у вас з’явилися перші ознаки хвороби на нігтях чи на стопі (сухість шкіри, лущення, свербіж), не гайте часу і обов’язково зверніться до лікаря. Досить часто хворі намагаються допомогти собі самі і насамперед купують живильні креми. У такий спосіб, можливо, тимчасово і вдається позбутися сухості шкіри, але водночас і забезпечуємо гриби для їхньої життєдіяльності вітамінами та іншими корисними речовинами, що містяться в таких кремах. Тому ніякої самодіяльності не слід виявляти. Тут спрацьовує така ж формула, як і при інших захворюваннях — що раніше почати лікування, то легше і швидше вдасться позбутися хвороби.
Що можна робити для профілактики?
Безумовно, найкращий спосіб — хвороби не допустити. Для цього велике значення має дотримання правил особистої гігієни. Щоб запобігти травмуванню нігтів, стежте за тим, яке взуття ви носите — воно повинне бути вільним і зручним, зношене взуття вчасно міняйте. Ніколи не користуйтеся чужим взуттям. Якщо ви відвідуєте сауни, басейни, спортзали, завжди беріть з собою гумові капці. Після всіх процедур ноги слід добре вимити з милом, висушити рушником і одягнути чисті шкарпетки. І ще один дуже дієвий засіб профілактики — якщо хтось в родині хворий, він негайно повинен вилікуватися, щоб не залишатися джерелом інфекції для інших членів родини, у тому числі й для дітей.

Інші статті по цій темі:

1. Гінекологічне обстеження

 

2. Діабет - не вирок

 

3. Запах з рота: розпізнати й знищити

 

4.Чому болять груди?

 

5. Шість міфів про СНІД

 

6. Як припинити паління легко й невимушено

 

Всі статті по темі "Здоров’я...